Неврози – група захворювань, спричинених психологічними причинами (психотравмою, хронічним конфліктом). Вони супроводжуються порушенням загального самопочуття, нестійкістю настрою і тілесними розладами, що проходять.
Спочатку у людини виникають передневротичні стани: тривожність, неспокій, підвищена чутливість до стандартних подразників, безсоння, прояви загальмованості чи метушливості у поведінці. Потім розвивається невротична реакція – короткочасна поява якогось невротичного симптому, який зазвичай проходить самостійно через кілька днів. Якщо ж невротична реакція триває понад 2 тижні, лікарі діагностують власне невроз.
Загальне зниження відчуття вітальності (vigor vitalis) одна із найбільш значимих компонентів невротичного стану.
Зазвичай виділяють такі основні форми неврозів:
– Неврастенія - стан дратівливої слабкості, тобто поєднання підвищеної збудливості та дратівливості зі швидкою стомлюваністю та виснажливістю, поганою переносимістю емоційних та фізичних навантажень, зовнішніх подразників. Часто виникають порушення сну та різні вегетативні реакції: серцебиття, пітливість, похолодання кінцівок.
- Істеричний невроз - виникає у зв'язку з підвищеним навіюванням та самонавіюванням хворого і проявляється частіше у осіб з істеричним та демонстративним характером. У давні часи найбільш характерним проявом цього неврозу були істеричні судомні напади. Можуть виникати оборотні паралічі рук і ніг, втрата чутливості на кшталт рукавичок, шкарпеток, порушення ходи. Рідше з'являється істерична сліпота, глухота, німота. Така реакція для хворих є своєрідною захисною поведінкою в конфліктній ситуації, що склалася.
- Невроз нав'язливих станів (в даний час званий обсесивно-компульсивним розладом, також відносять і до тривожних розладів) полягає у мимовільному виникненні нав'язливих думок, страхів, рухів. Хворими вони сприймаються як небажані, з ними вони борються, але позбутися не можуть. Найчастіше зустрічаються нав'язливі страхи (фобії), тому діагностується фобічний невроз, як правило, пов'язаний з нав'язливим страхом смерті або страхом захворіти на тяжкі хвороби.
– Іпохондричний невроз — стан із необґрунтовано підвищеною увагою до свого здоров'я та патологічною переконаністю у наявності важкого невиліковного захворювання. Ця форма неврозу може розвиватися з інших форм неврозів, наприклад фобічного неврозу, або виникати самостійно в психотравмуючих ситуаціях.
- Депресивний невроз (невротична депресія) - психогенний депресивний стан, при якому знижений настрій поєднується з функціональними соматичними порушеннями (вегето-судинна дистонія). На відміну від класичної депресії, у хворих відсутні ідеї самозвинувачення, безвиході та безперспективності майбутнього, суїцидальності, незначно знижується активність та ініціатива, можливо навіть “втеча в роботу”.
Видатний психолог Карл Юнг вважав, що "Відсутність сенсу у житті грає критичну роль етіології неврозу. Зрештою, невроз слід розуміти як страждання душі, яка не знаходить свого сенсу… Близько третини моїх випадків – це страждання немає від якогось клінічно визначного неврозу, як від безглуздості і безцільності свого життя”.
Невроз часто передує розвитку психосоматичних захворювань. Один із засновників психосоматики Франц Александер стверджував, що прояв соматичних розладів спричинений вегетативними неврозами – витісненими у підсвідомість невротичними комплексами. Віденський психоаналітик Фелікс Дойч говорив, що «у кожній органічній хворобі у малому масштабі розігрується невроз». Видатний фізіолог і учень І. П. Павлова академік К. М. Биков писав, що неврози – це початок будь-якого захворювання, якою б не була його причина.
Нашими фахівцями розроблено ефективну програму комплексного лікування неврозів, що включає психотерапію та транскраніальну електро стимуляцію.