Центр психотерапії, психосоматики та психоделічної медицини Експіо

Час роботи : Пн-Пт 10.00 - 19.00.

Тел. +380 7373 080 88

Мезодіенцефальна модуляція

Мезодіенцефальна модуляція (МДМ) — сучасна модифікація транскраніальної терапії, яка вибірково нормалізує роботу нейроендокринних центрів головного мозку і, таким чином, стан нейроендокринно-імунного комплексу. На підставі багаторічного клінічного застосування встановлено, що МДМ-терапія має антистресорний ефект при всіх видах ургентної та хронічної патології, стимулює в 1,5-2 рази репаративні процеси, виявляє знеболюючий ефект, забезпечує профілактику ускладнень, потенціює дію більшості відомих фармакологічних препаратів. споживання.

МДМ є ефективним немедикаментозним методом лікування гострих та хронічних захворювань, що часто перевищує за ефективністю стандартний комплекс медикаментозної терапії, що реально покращує протягом не тільки гострого, але й віддаленого періодів при ургентній патології, що зменшує частоту та вираженість загострень при хронічних захворюваннях. МДМ використовує електричні сигнали із запрограмованими змінними характеристиками, що нормалізують роботу нейроендокринних центрів управління адаптаційною системою організму в мезодінцефальній ділянці головного мозку. При цьому знеболюючий та седативний ефекти є лише складовою багатогранної дії МДМ.

Розробка МДМ розпочалася в середині 80-х років у клініці невідкладної терапії НДІ швидкої допомоги ім. Н.В.Скліфосовського під керівництвом академіка РАМН та РАЙЕН, професора А.П.Голікова у хворих з гострим трансмуральним інфарктом міокарда (ГІМ). У більш ніж 15-річних дослідженнях за цим напрямком взяла участь ціла низка науково-дослідних медичних закладів. В результаті було встановлено, що МДМ, нормалізуючи функціонування опіоїдної та гіпоталамо-гіпофізарної систем головного мозку, здатна реально покращити формування термінової та довготривалої адаптації у хворих.

Основні ефекти МДМ при патології:

  1. Потужний антистресорний ефект при всіх видах ургентної патології (особливо в екстремальних ситуаціях, при катастрофах), підготовці до оперативних втручань та післяопераційному періоді, а також при загостреннях хронічних процесів. Крім того, зменшується шкідлива дія хронічного стресу (наприклад, у пацієнтів з тяжкими, тривало протікаючими хронічними захворюваннями, що супроводжуються астенічними та депресивними станами, а також при різних видах неврозів).
  1. Стимуляція в 1,5-2 рази репаративних процесів (прискорене формування постінфарктного рубця та компенсаторної гіпертрофії інтактних відділів міокарда у хворих на гострий інфаркт міокарда, інтенсифікація утворення кісткової мозолі та профілактика утворення помилкових суглобів у хворих з травмою, опіках, рубцювання виразки шлунка та 12-палої кишки при загостренні в середньому за 7-9 днів тільки на тлі дієти, прискорення загоєння та відновлення функції оперованих органів тощо).
  1. Значний знеболюючий ефект (зменшення витрачання аналгетиків на 40-60% або повне їх скасування у разі необхідності їх застосування).
  1. Профілактика ускладнень (зменшення їх кількості та вираженості в середньому на 30-90% залежно від виду) у гострому та підгострому періодах при травмах, опіках, інфаркті міокарда, пневмоніях, отруєннях, гострій нирковопечінковій недостатності тощо.
  1. Підвищення “якості життя” після тяжких гострих захворювань (зменшення частоти інвалідизації на 20-50%, ускладнень віддаленого періоду на 20-70% за різних видів патології) та за хронічної патології, особливо у важких випадках, за наявності кількох супутніх захворювань.
  1. Профілактика загострень при хронічних захворюваннях (гіпертонічна хвороба, бронхіальна астма, виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, цукровий діабет, артрити різного генезу тощо).
  1. Потенціювання ефекту більшості відомих фармакологічних препаратів (наприклад, у 2-3 рази при застосуванні знеболювальних, гіпотензивних, протизапальних та інших засобів), значне зниження побічних ефектів та алергічних ускладнень при їх застосуванні (наприклад, у 10 разів при лікуванні гіпотензивними засобами).
  1. Зменшення споживання ліків на тлі МДМ в середньому на 30-50%, а при деяких захворюваннях повне їх скасування (наприклад, виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, радикуліт та остеохондроз, нейродерміт тощо).
  1. Виражений клінічний ефект у хворих похилого віку з “букетом” хронічних захворювань та непереносимістю фармакологічних препаратів.

Джерело:

Карев В. А. Мезодіенцефальна модуляція у комплексній терапії на госпітальному етапі. Альманах клінічної медицини. 2008. №17-2.