Фіброміалгія – це хронічне захворювання, яке вражає м'язи та тканини організму, викликаючи симптоми болю та тугорухливості. Біль може змінюватись від помірної до сильної і вражати різні частини тіла в різний час. Цей біль може бути виснажливим, часто супроводжується порушеннями сну і все ще не повністю зрозумілий медичною наукою.
За кордоном фіброміалгія на сьогоднішній день – це одне з найчастіших амбулаторних захворювань, яке посідає 2-3 місце серед усіх звернень до ревматолога. Однак у вітчизняній практиці цей діагноз ставиться дуже рідко, оскільки фіброміалгія досі погано відома нашим лікарям і мало визнається ними як самостійне захворювання, внаслідок чого лікується як стандартний ревматизм. Така лікарська непоінформованість є проблемою (і навіть небезпекою) для пацієнтів, яким потрібне призначення адекватної, сучасної терапії.
На наш досвід і думку колег, у походженні фіброміалгії значну роль відіграє психосоматичний компонент та стан хронічного стресу. Згідно з дослідженнями, “зв'язок з депресією та стресом дозволив припустити психосоматичний характер захворювання та висунути концепцію “психогенного ревматизму”. Є повідомлення про те, що неадекватна реакція подолання стресу підвищує латентну готовність пухкої сполучної тканини до запального процесу, внаслідок чого створюються сприятливі умови для аутоалергічних та аутоімунних процесів, властивих хронічним захворюванням. Тому неадаптивні моделі поведінки, пов'язані з фрустрацією, сприяють розвитку феномена нейрогенного запалення. Мається на увазі, що при стресі в області вегетативно чутливих аксонів (нервових волокон), що закінчуються в основному речовині сполучної тканини, вивільняються медіатори запалення”.
Тому психотерапія у лікуванні фіброміалгії дає добрий результат. Також перспективним лікуванням запалення та болю, пов'язаного з фіброміалгією, є інфузійне лікування кетаміном. Дослідження показують дисбаланс «збуджувальних» та «гальмівних» нейромедіаторів при фіброміалгії, зокрема нейромедіатора глутамату, надмірне виділення якого бере участь у механізмах болю. Саме його рецептори блокує кетамін.
У силу того, що кожна людина унікальна і відрізняється і фізіологічно, і психологічно, очевидно, що лікування має бути індивідуальним. Саме тому ми підбираємо для кожного пацієнта найбільш підходящу терапію, що дозволяє пацієнту поступово позбавлятися симптомів, а деякі вперше за багато років відновлюють ту життєву активність, яку вони так довго пропускали. У сукупності, це призводить до зменшення не лише болю, а й порушень розумової діяльності, відомих як "фібротуман" або "туман у голові".
Поєднуючи психотерапію з інфузіями кетаміну, транскраніальною електростимуляцією (ТЕС), реабілітацією мозку "Нейрохелп", тілесно-орієнтованою терапією та кінезіотерапією, можна досягти суттєвого покращення стану здоров'я пацієнтів.